Його заборонене кохання

Є 1972 рік, і Чеджа, семирічний хлопчик, живе з бабусею в ізольованому районі Нью-Йорка: без телевізора, без однолітків, без дідуся, який пішов до своєї коханки. Вночі, коли бабуся бачить сни і її сиві волосся розсипається по подушці, наче водорості, Чеджа сидить і прислухається до її дихання, побоюючись, що воно може перерватися раніше, ніж за ним прийдуть.

Хто за ним прийде? Він чекає батьків – двох радикальних комуністів, за якими стежить ФБР, – яких не бачив з дитинства. Чеджа дуже хоче цього від'їзду і сподівається, що його заберуть, поки бабуся ще жива.

Потім одного дня двері ліфта відчиняються, і він бачить жінку, яку мав назвати Діала, а не мамою. Діала мала доглянути за Ченом під час побачення наодинці, але все пішло не за планом, і Діала з Ченом опиняються втікачами в австралійських лісах, у громаді хіпі, аж ніяк не гостинній.

Кері використовує стиль потоку свідомості, щоб описати сум'яття Чеджа щодо себе самого і життя.