Ономастика та етнолінгвістика

Ономастика завжди була наріжним каменем і першорядним матеріалом у всіх дослідженнях та розглядах історико-мовного характеру щодо іліро-албанців; спочатку для іноземних албанологів, а потім (у їхніх розвідках, дедалі ширших за масштабом) і для албанських дослідників.

У ряду нового покоління албанських мовознавців особливо відродиться «збиральний відділ» топонімії та антропонімії албанських земель, і на цьому матеріалі будуть закладатися й здійснюватися інші наукові підприємства з цікавістю та новими надходженнями. Як відомо, протягом тривалого часу та з важливими внесками, ономастиці албанської мови присвятили чимало рядків двоє великих майстрів історії албанської мови: покійний проф. Еqrem Çabej, який очолив усі наші дослідження в Тирані, здійснивши критичний розгляд того, що було сказано (інколи обґрунтовано, інколи ні) іноземними дослідниками, а також уперше застосував у нас метод роботи, де поєднувалися погляди з багатьох сторін для підтримки та досягнення точних етимологій або, принаймні, якнайприйнятніших етимологій албанських топонімів; і проф. Idriz Ajeti у Приштині, який також заклав наріжний камінь у будівлю об'єктивних досліджень албанської ономастики.