Діти мого будинку 1

Клаптик паперу, що залишився «ув'язненим» у конверті, таїть секрет, який розкривається на останніх сторінках цього роману, повного пригод, що починаються в Тирані, а потім переносяться в гірське село. Розбиті скла в домі найновішого мешканця будинку відкривають один за одним сусідів з інших поверхів; діти різного віку бігають за ними аж до двору, граючи та влаштовуючи перегони, вміючи створювати свої команди або організовувати вільний час. Це діти, які іноді вкладають усю свою енергію в ігрові майданчики, але з іншого боку, докладають великих зусиль, щоб упоратися з різними ситуаціями, що виникають у школі та повсякденному житті. І це розповіді, що відзначають життя юних читачів, адже вони не лише природно плинуть, а й створюють враження, ніби письменник сам є другом і учасником їхніх ігор, турбот, радощів і печалей.