Фізика смутку

Використовуючи міф про Мінотавра як організуючий образ, автор у романі будує лабіринт оповідань навколо родини головного персонажа, переходячи від епохи до епохи, від точки зору до точки зору, досліджуючи ментальність та естетику європейсько-східних людей. Завдяки патологічній емпатії персонаж перевтілюється в історії інших, даруючи нам безліч подій, що беруть початок ще з доісторичних періодів.

Незвичайний спосіб руху, як-от історія його діда, який випадково залишився на млині, – надзвичайно весела історія, ‒ або параграф про жах запитання «як ви?». «Фізика смутку» – це книга, де можна знайти притулок, оселитися, відстежуючи зв'язки, слідуючи за оповідачем, який змушує вас губитися в різних історіях, із засмученим і неправильно зрозумілим Мінотавром у центрі всього.

Подібно до творів Дейва Еггерса, Тома Макcarthy та Дубравки Угрешич, «Фізика смутку» – це твір, що захоплює своєю унікальною структурою, тривогами, втратами та чудовими оповідями.

«Дивна й читабельна книга, яка обережно дає зрозуміти порожнечу та смуток у її суті.» – New York Times