Бляшаний барабан

Оскар Мацерат, психічний і духовний розвиток якого завершився від народження, у трирічному віці вирішує більше не рости, зберігаючи фізичну форму дитини. Цей гротескний персонаж, у руках якого завжди барабан із жерсті, дивиться на світ «знизу» з безжальною критикою.

Оскар — це багато чого: злий карлик, беззахисна істота, завжди закоханий у якусь жінку, яку ідеалізує, талановитий чоловік, що знає силу мистецтва, одержимий падінням барабана та сексом. Усе це робить Оскара одночасно монстром і трагічним героєм, а твір — фарсом, розказаним із диким сарказмом і екстравагантним комізмом.

Цю свою дивну історію Оскар розповідає, поки пише спогади про себе та родину — у віці від 28 до 30 років, замкнутий у психіатричній клініці й одночасно під слідством за вбивство. Разом з історією своєї родини він розповідає й історію Німеччини до, під час і після Другої світової війни, торкаючись великої теми: німецької провини.