Ув'язнення поета Овідія

У романі «Ув'язнення поета Овідія» румуно-албанський письменник Лівіу Лунґу звертається до історичного факту. Восени 8 року до н. е. за наказом імператора Августа відомий римський класичний поет Публій Овідій Назон був засланий до Томіса (сучасна Констанца, Румунія), на далекі береги Чорного моря. Причини заслання поета досі невідомі. Сам Овідій писав, що причиною було carmen et error — вірш і помилка.

У цьому романі поет Овідій сяє ще більше своєю відсутністю. Хоча в центрі роману — римський офіцер Декім Фабій Ферокс, якому доручено наглядати, захищати та піклуватися про місто і поета, Овідій залишається рушійною силою всієї історії. Його тінь завжди присутня на всіх сторінках роману. Через замкнуте коло подій автор закладає в основу роману дві таємниці, які досі не розкриті: причину заслання Овідія, можливо першого поета в історії світової літератури, покараного владою за свою поезію, а також таємничу смерть або зникнення поета.