Белладона

Андреас Банит, письменник і психолог, інтелектуал, сповнений бажання жити, отримує неочікуваний поворот життя, коли його примусово виводять на пенсію, бо він відмовляється фліртувати з фальшивим інтелектуалізмом часу. Але, окрім жалюгідної й небажаної пенсії, він дізнається, що дуже хворий. Коли він копається в минулому, натрапляє на історії несправедливості щодо переслідуваних і безпорадних. У цьому безкомпромісному процесі він займається розкриттям різних табу і показує нам сучасний світ, майже дегуманізований, де старість і хвороба вважаються чимось соромним, і де нібито існує вічна молодість. У цьому такому елегантному й мудрому романі Даша Дрндич сміливо торкається тем хвороби, неможливості жити і неможливості померти.